Степанівська Перша сільська об'єднана громада

Приазовського району

З вересня підвищено мінімальний розмір єдиного внеску

Дата: 02.09.2020 14:05
Кількість переглядів: 26

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 25.08.2020 №822-ІХ (опублікований у виданні «Голос України» 31.08.2020 №157) підвищено розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року до 5 тисяч гривень.

Підвищення мінімальної заробітної плати впливає на мінімальний розмір єдиного внеску.

Відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотки до бази нарахування.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, його сума розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Тобто, мінімальна ставка єдиного внеску встановлюється у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати.

Отже, з 1 вересня 2020 року мінімальний розмір єдиного внеску становить 1100 грн. на місяць (5000 грн. х 22%) (3300 грн. за квартал).

Нагадаємо, з січня 2020 року мінімальна заробітна плата - 4723 грн.; мінімальний розмір єдиного внеску на місяць за січень-серпень 2020 року - 1039.06 грн.

 

Єдиний внесок: термін сплати підприємцями – платниками єдиного податку за себе

Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний податок (абз. третій част. восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Отже, граничний термін сплати єдиного внеску за себе підприємцями – платниками єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 12 розділу ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449).

Тобто, якщо останній строк сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, то останнім днем сплати вважається перший робочий день, що настає за таким вихідним (святковим) днем.

 

 

Новації законодавства: доповнено підстави для перевірок на період карантину

08.08.2020 набрав чинності Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» (опублікований 07.08.2020 в газеті «Голос України» № 138), яким внесено зміни до п. 52.2 ст. 52 підрозд. 10 розд. ХХ, а саме:

  • на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків;

 

  • документальні позапланові перевірки проводяться також і з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ (тобто коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків).

Нагадаємо, що з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, діє мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.7 та 78.1.8 ст. 78 ПКУ;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

  • обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
  • цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
  • обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
  • здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ст. 80 ПКУ.

 

Податкові новації у сфері погашення боргу платників

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ  внесено зміни в частині примусового стягнення податкового боргу (діють з 23.05.2020 року).

  • Термін, протягом якого контролюючому органу надано право на стягнення коштів та продаж майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ)(було 60 календарних днів).

Тобто, строк, що надається для самостійного погашення платником податків суми  податкового боргу складає 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) йому податкової вимоги.

 

  • При продажу майна, що перебуває у податковій заставі, платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник самостійно не здійснює оцінку протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна (було протягом двох місяців) (п.95.12 ст.95 ПКУ).

Тобто, при продажу майна, що перебуває у податковій заставі, термін на самостійне проведення експертної оцінки зменшено до 1 місяця;

 

  • доповнюються підстави звільнення майна платника податків-боржника з податкової застави, зокрема, з дня: отримання контролюючими органами підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання  платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст.92 ПКУ;

 

  • стягнення заборгованості з частини чистого прибутку  (доходу) державних  унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному ст. 59-60 та 87-101 ПКУ;

 

  • передбачається щоденне (замість помісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг;

 

  • розширено підстави звільнення майна платника податків, які мають податковий борг, з під податкової застави, а саме:
  • отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочення (відстрочення)  (п. 93.1.1 ст. 93 ПКУ):
  • отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання (п. 93.1.4 ст. 93 ПКУ);
  • отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ (п. 93.1.6 ст. 93 ПКУ);

 

  • збільшено з 1 млн грн до 10 млн грн суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, що виходять за межі одного та/або більше бюджетних років, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником, або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.100.9 ст. 100 ПКУ);

 

  • розширено перелік безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню, згідно статті 101 ПКУ, а саме:
  • податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку, або рішення НБУ про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури ( п. 101.2.6 ст. 101 ПКУ).

 

Програмні РРО: порядок та термін реєстрації

Під час реєстрації кожному програмному РРО фіскальним сервером ДПС автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер програмного РРО не змінюється у разі його перереєстрації, внесенні змін у дані і зберігається за програмним РРО до дати скасування його реєстрації.

Для реєстрації програмного РРО складається заява за ф. № 1-ПРРО (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої програмний РРО реєструється або формується відмова в його реєстрації.

Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

     - у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

     - не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

 

Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації, програмний РРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера ДПС фіскального номера програмного РРО із внесенням даних до Реєстру програмних РРО.

Про реєстрацію програмного РРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера програмного РРО. Датою реєстрації програмного РРО є дата формування фіскального номера програмного РРО.

За наявності підстав для відмови в реєстрації програмного РРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову із зазначенням підстав.

Зазначений порядок визначений «Порядком реєстрації, ведення та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій», затвердженим наказом МФУ від 23.06.2020 № 317.

 

Податкові новації: збільшено штрафи за порушення термінів зберігання первинних документів

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ  внесено зміни в частині застосування штрафних санкцій за незбереження первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності (діють з 23.05.2020 року).

Так незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ:

- тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.  (раніше - 510 грн.).

- ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 грн. (раніше - 1020 грн.).

Нагадаємо, що платники податків мають забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. Для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 та 392 ПКУ – термін зберігання становить 2555 днів.

У разі неподання податкової звітності термін зберігання зазначених документів ? не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів ? не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії) (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

 

Заповнення платіжного доручення на сплату єдиного внеску

При сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

  • у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);
  • у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
  • у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), який здійснює сплату (код за ЄДРПОУ);
  • у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
  • у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
  • у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
  • у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

 

При заповненні реквізита «Отримувач»:

  • зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;
  • зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);
  • під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

 

Оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

Заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску визначені «Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», затвердженим наказом МФУ від 24.07.2015 № 666.

 

Останній день строку сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, чи переноситься термін?

Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця) (част. восьма ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 12 розд. ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449).

Отже, якщо граничний строк сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, то останнім днем сплати є перший робочий день, що настає за таким вихідним (святковим) днем.

 

Коли сплачується екологічний податок за розміщення шин, акумуляторів, люмінесцентних ламп?

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання,  юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність,  бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання) (п.п. 240.1.3 ст. 240 ПКУ).

Розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 ст. 14 ПКУ).

Отже, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку  за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).

У разі відсутності такого договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення, суб’єкти господарювання є платниками екологічного податку.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь